Поки…
326Кров. Піт. Сльоза. В голові. Шиза? Не матінка Тереза. Поки… Доки? То близька, то далека аскеза.
Книга коротких поезій"валики"
фарбують твій настрій та погляди — поезія широкими мазками
Кілька рядків за раз. Залиште в серці той вірш, що зрезонував, і поширте про нього своє в соцмережах.
#аскеза#дух#кровь#мати#піт#просвітлення#сльоза#тереза#шиза
Норовлива та
325Велика Ведмедиця. Де ж тая мрія єдина, що в серці оселиться? Туман горами стелиться… Нудьга. Свідомість мається… Та думка росте, кріпне, шевелиться. От би намацати, вхопити, спіймати норовливу ту. Закон — поки чту.
Лелеченька
324Ніч. Сон. Додому! Злітала Душа… Повернулась лелекою. Милою Господу, білою пташкою. Зуб даю. Обернеться краще ще! Доброю. Світлою. Та до зла-темряви хижою.
На… Вашій?
323Сиджу я скраєчку на вашій вечірці. Збоченці. Гади танцюють та вбивці. Наразі вивчаю. Тримаю свічку.
Перемога
322Сповнений Сили Твій син. Чергова Твоя перемога. Так. Довгою була дорога. І довгим здавався. Здавався лиш… часу плин.
Пусти в потік! Молю. Сумую... … Дяка! Тече невпинно з віку в вік. Не злись, прошу. Не вередую. Та ніс куди не попадя сую… Чи то я сплю? Омнівсесвітом сную. Туди-сюди. Тут-там. Та й не нудьгую. І в вус не дую. У простір-часі маревом парую.
Я знаю, що Віра моя не спіткнеться. А як і спіткнеться, то встоїть! Струнко стоїть. Не гнеться. Віра. Достатньо. Господом відміряна, всемогутня, добряча є міра.
Страхопад
319Страх — ворог. Його час не долає… Кріпчає. Воля і Віра, вчинок силу силенную мають. Зайві думки, порожні під Світлом Божим минають. Тають. Страху — крах. Страху — крах! Всевишнього оселі … міцний, непорушний дах.
До зірок
318Зорі. Тії зорі. Менше крапель у морі. До однієї дістанемось. Далі — легше. Та не квапимось. Молим. Ось.
Є… ще
317Червона Земле-Мати, від злості, крові, сорому. Вся палітра емоцій… Любов. Десь глибоко-глибоко-глибоко, Христе, є до ворога.
Дивитись більше
Ще 316 віршів чекають у архіві
Написати автору
Думки, відгуки, пропозиції — усе прочитаю особисто.