Джерело

Ходять звіренятка по пустелі. Та й хвостом вже не помахують… Не можуть більш терпіти, бо ж Посуха. Аж раптом — Алілуя, Боже. Джерело — струмок! Пробився крізь гарячий… розпечений… Пісок. Приходь напитись, спраглий: І лев, і лань — скоріш… Вистачить на всіх нужденних. Закінчив цей я вірш.