Нічне

Тріпоче серце так швиденько «тук і тук»… «тук-тук» цієї ранньої години. Третя. Як особливо тихо серед тьми. Твій голос, вуху бажаний, у тиші на Душу лягає лагідно. В родючий ґрунт свідомості — строкаті образи. Зірками сяють мрії. «Курс тримати!» На маяк. Ось так, мій Брат, ось так. Надії й Віри, у Любові я — батрак, хоч і при Волі вольній. Та влаштовує. Най буде. Одинак.